Кілька років тому він придбав будинок у одному з наших котеджних містечок, але на етапі зведення його довелося продати через сімейні обставини. Пройшов час, а мрія про власний будинок за містом залишалася актуальною. І от зараз він є щасливим власником котеджу у “Новій Олександрівці”. Максим - гарний приклад людини, яка досягає свого, хоч на це потрібно трішки більше часу, ніж хотілось. Більш детальну розмову з цією цікавою людиною читайте у інтерв’ю нижче. Повірте, там багато корисних порад та гарних думок.
Ваша родина є щасливим власником будинку поблизу Києва, але повноцінно жити у ньому ви будете лише через рік. Які вони ці відчуття очікування?
Болісні. По-перше, виникає багато складнощів з будинком, в якому ніхто не живе, з ділянкою і не тільки. По-друге, дуже хочеться переїхати з галасливого міста і бетонних мурашників.
Чи жив хтось із вас у приватному будинку? Чи знайомі з заміським способом життя? Які спогади?
Довелося пожити в досить великому будинку на території в 2,5 рази більшій за нашу. Є багато позитивних моментів, є складнощі. Але для нас позитивних більше, так як я абсолютно не боюся що-небудь робити своїми руками і завжди готовий до викликів.
Повільно, але впевнено просувається ремонт у вашому новому сімейному будинку. Поділіться своїми думками з приводу цього. Можливо, є якісь цікаві поради для тих, хто от-от буде цим займатися у своєму котеджі?
По-перше, я б радив звернутися до дизайнера/ проектувальника для розробки не тільки візуальної частини, але і комунікацій. Це дуже спростить роботу майстрам і приймання господарям. Ну і, звичайно, життя в будинку, який зроблений по-розуму. Ми дуже багато уваги приділили освітленню, проводці і місцях для зберігання речей. Будинок досить маленький і в базі не так багато місць для гардеробів і комор. Все це довелося продумувати. Також, рекомендую прорахувати приблизний бюджет на ремонт до початку будівництва. Багато хто недооцінює цей етап, як і я сам. При досить низькій ціні будинку, нормальний ремонт не своїми силами, виллється в пристойну суму (понад 50% вартості будинку). Я покатався по багатьох містечках і бачив дуже багато будинків, господарі яких недооцінили своїх сил. В результаті, продані квартири перетворилися в заміські халупи неприємного вигляду :-( Добре, що "Євродім" почав продавати будинки з зовнішнім оздобленням в базі. Також рекомендую не економити на деталях. Дуже незручно, коли не вистачає дрібниць - темрява через зекономлену лампочку, подовжувачі по всій квартирі через відсутність зайвої розетки, розкидані речі через незручні шафи. Ну і вентиляція, про неї не варто забувати та ігнорувати. При виборі майстрів я б рекомендував звертати увагу на тих, хто має великий досвід роботи саме з тим типом будинків, який у вас, і знають їх нюанси, а не адептів класичних технологій. У мене була годинна зустріч з прорабом, який 40 хвилин переконував мене, що я купив поганий будинок і зробив помилку :-) Звичайно, з ним у нас нічого не склалося.
Який дизайн обрали? Яка кольорова палітра?
Цим займалася дружина, але не довго. Було достатньо одного візиту в містечко “Сім озер” і рішення народилося саме. Дуже гармонійні білі будинки з елементами під світле дерево. Вибрали базове оздоблення, а менеджери допомогли з його реалізацією в нашому містечку. Усередині будинок буде в такому ж стилі.
Чи були у вас труднощі при виборі будинку?
Так. Фінансові ;-) Хотілося більший дім. Але практика показує, що ми зробили правильний вибір, як для першого в житті будинку.
Хто у вашій родині був автором ідеї придбання власного будинку за містом?
Обоє. Дружина, до нашого знайомства, жила кілька років в заміському будинку. Я давно хотів і у мене навіть був будинок від “Євродому”, в котеджному містечку “Вишневий хуторок”, який довелося продати, так і не добудувавши. Знайомі живуть в ньому вже близько 6 років і раді :-) А ми поки живемо на зйомних квартирах, міняємо їх раз на два роки і, випробувавши різні райони і будинки, прийшли до висновку, що життя в квартирі - це дуже важко морально і фізично. Галасливі сусіди, небезпечні двори і т. п.
Ви сказали, що з нашою компанією Вас зводила доля не раз. Ви вже купували у нас будинок, який згодом довелося продати, і тут знову. Розкажіть детальніше про цю ситуацію.
За діяльністю “Євродому” я стежу з перших його днів, так як моє бажання переїхати за місто і компанія народилися приблизно в один час. Олександр (прим. - Генеральний директор компанії Evrodim) мені показував перші будинки в Колонщині, потім я спостерігав за ростом містечок і конкурентами. А ось до появи “Вишневого хуторка” дозрів до покупки. На жаль чи радість, за сімейними обставинами, будинок довелося продати на етапі зведення стін першого поверху. Продався він дуже швидко і абсолютно без втрат. Знайомі досі в ньому живуть, а я задоволений, так як місце все ж мені не так подобається, як “Нова Олександрівка”.
Що саме вас приваблює у будинку?
Відсутність сусідів, які стукають, скачуть, співають і слухають телевізор :-) Власний дворик з газоном і можливістю проводити час на свіжому повітрі.
Яким ви бачите ваше дозвілля вже у власному будинку?
Нарешті почну щось майструвати з дерева і не тільки.
Як облаштуєте територію біля будинку?
50% газон і 50% тверде покриття. 5 соток - не так багато, але і засаджувати все травою не сильно хочеться. Хочеться і трави, і майданчик для ігор не в бруді.
Чи маєте ви домашніх улюбленців і чи будуть жити тварини у вашому будинку за містом?
Поки що нам вистачає двох дітей, а там буде видно ;-)
Як до такої ідеї - переїзду у свій будинок - ставляться діти?
Вони ще занадто малі. Але 3-річний син вже з задоволенням грається в горі піску і знаходить собі різні розваги у дворі.
Ми знаємо, що Ви з власної ініціативи створили форум http://evrodim.org.ua/ для тих, хто планує або вже придбав будинок у компанії “Євродім”. Там Ви описуєте всі процедури з документами, інші моменти, з якими стикалися. Чому вирішили поділитися власним досвідом?
Я взагалі люблю ділитися досвідом і описувати невдалі рішення. Форум - дуже зручний інструмент для організації комунікації B2C і вирішення питань всередині містечок. Наприклад, обслуговуюча організація або ОСББ матиме єдине місце для комунікації і зберігання різних документів, історії домовленостей і т. п. Існують онлайн системи для власників і жителів, наприклад Homebeat.live, але вони не локалізовані і не будуть користуватися попитом у нас. Форум, поки що, більш звичний нашим людям. На жаль, поки немає можливості зайнятися його популяризацією і наповненням. Думаю, коли переїдемо, приводів буде більше.
Часто їздите до Києва? Як Вам така відстань?
Я працюю на бульварі Лепсе (прим. - Борщагівка), а живу на вул. Чавдар (прим. - Лівий берег, р-н метро “Осокорки”). Мене вже нічим не налякати. Я люблю водити автомобіль і зайві 10-20 км для мене ролі не грають. Після ремонту планую один автомобіль замінити на електро, що позитивно позначиться і на витратах.
Останнім часом спостерігається така тенденція, що родини з дітьми обирають більш екологічний спосіб життя, багато хто переїжджає із мегаполіса у його передмістя. Як Ви вважаєте, чому?
Багато людей біжать за модою, навіяною Заходом, але швидко приходять до тями і продають будинки, переїжджаючи в квартири. А ті, хто дійсно цінує свій спокій і комфорт, тих уже в квартиру не загнати. З приводу екологічності життя під Києвом - питання спірне, але все ж, краще ніж проспект Бажана під вікном.
Наостанок, опишіть свій ідеальний будинок.
Важко відповісти. Мені довелося пожити в різних будинках і квартирах, але я так і не склав для себе картини ідеального. Мені важливіше з ким жити і як, а не де :-) З того, що хочеться, - кожній дитині своя кімната, кімната для гостей, два кабінети або майстерня, великий простір для проведення часу разом. Поки що ми вибрали мінімально прийнятний варіант. За планами і розрахунками повинно вистачити на років 5. Але подивимося, як буде насправді.