Рано-вранці. Тишу порушує лише спів птахів і дзижчання бджіл над розарієм. Аромат троянд змішується з запахом кави, яку п'ють на терасі приватного будинку. Так починається звичайний робочий день київського адвоката Світлани Шапіро. П'ять років тому вона змінила трикімнатну квартиру біля станції метро «Мінська» на приватний будинок в Боярці і нітрохи не шкодує.
Не ціною єдиною
Люди, що працюють в великих ділових і/або культурних центрах, таких як Лондон, Відень чи Брюссель, воліють жити в передмісті. Ясно, що частково це обумовлено істотною різницею в середньоринковій ціні житла. Втім, справа не тільки в цьому. Переміщення в супутники обумовлено виключно ціновим фактором, після кризового зниження цін на житлову нерухомість у великих містах переселенці потягнулися б назад в мегаполіси. Однак фахівці агентства нерухомості Realty Worldwide стверджують, що в більшості європейських країн тренд, що має назву «City turns to town», актуальний і до цього дня. Причому особливо чітко він простежується саме в тих регіонах, які важче інших пережили економічну криза, що трапилася нещодавно. Так що привабливість цін на приміську нерухомість, очевидно, не єдина і навіть не головна причина переселень. Наприклад, для Світлани Шапіро вартість будинку і витрати на подальший ремонт були радше чинником, який перешкоджав переїзду.
Купівля нового житла, ремонт і благоустрій прилеглої ділянки коштували чималих грошей. Потім настала криза. Ціни на нерухомість помітно знизилися. Однак власницю будинку це, схоже, не засмучує. Вона спочатку не розглядала придбання будинку як інвестицію. Ідея полягала в тому, щоб з галасливих загазованих міських вулиць переміститися на тихі - приміські. Розширити власний життєвий простір - обзавестися майстернею для малювання і садом. «Раніше я вирощувала тільки кактуси на балконі, - зізнається Світлана. - До моменту переїзду їх було більше ста. Тепер мій будинок потопає в квітах. На Оболоні я жила в новобудові. У сусідніх квартирах постійно велися ремонтні роботи і лунав стукіт. Взагалі, всюди був якийсь шум - це дратувало. Хотілося дуже красивого і якісного життя. Хотілося запрошувати друзів на шашлики, пити вранці каву на власній терасі. А коли приходило літо, у мене, як правило, з'являлося бажання втекти куди-небудь з київської квартири. Тепер друзі, які живуть в столиці, часто втікають до мене».
Майже сільські
У доступному для огляду майбутньому Україну чекає масове переміщення середнього класу в передмістя. Світлана Шапіро на власному досвіді переконалася в тому, що переїзд з мегаполісу в передмістя означає принципово інший спосіб життя і формат спілкування з оточуючими. Процвітаючий київський адвокат зізналася в тому, що після п'яти років проживання в Боярці, в столиці їй стало якось незатишно.
«У місті мені тепер не вистачає ні місця, ні повітря, - каже Світлана. - Відчуваю це особливо гостро, коли буваю в гостях у друзів, котрі все ще живуть в київських багатоквартирних будинках. Всі ці рекламні буклети і листівки, що лежать на підлозі біля поштових скриньок, запах сигарет у під’їздах, написи на стінах і парканах наганяють тугу. Та й закритість людей не тішить. У Боярці я можу, перебуваючи на своїй ділянці, прокричати сусідові: «Привіт!» І він мені обов'язково відповість. У Києві ж сусіди не завжди вітаються, навіть стикаючись на вузьких сходах в під'їзді. Взагалі, в селі найближчі люди - це якраз сусіди. Вони доглядають за будинком, коли я у відрядженні, якщо потрібно, допомагають вкрутити лампочку в ліхтарі на ділянці, відзначають разом зі мною всі свята».
Світлана стверджує, що з сусідами їй пощастило. Вони не сваряться, регулярно влаштовують спільні виїзди в театр, дають один одному поради щодо ведення господарства, організації відпустки і т. д. Але ось якщо комусь попадуться конфліктні сусіди, це може стати джерелом великих неприємностей. «Вибираючи житло в передмісті, дуже бажано звертати увагу на те, чиї будинки знаходяться поблизу», - підкреслює жінка.
Втім, неприємне сусідство - далеко не єдиний сюрприз, який може чекати людину, яка переїжджає з мегаполісу в передмістя. Мабуть, найпоширеніша проблема, про яку згадали майже всі опитані переселенці, - стан доріг. «У мене великий водійський стаж і пристойний автомобіль, але взимку щоразу, проїжджаючи ділянку шляху від Боярки до мосту Жуляни, я надриваюся від злості, - каже Світлана Шапіро. - Ця дорога йде між селами і її взагалі не чистять».
Керівник проектів центру «Видавець і редактор» Інна Гадзинська, два роки тому переїхала з Києва в Ірпінь, теж вважає, що стан доріг слід було б поставити на топпозицію в рейтингу неприємних сюрпризів, які можуть піднести передмістям. Ще мінуси - високі комунальні платежі і дещо дивний режим роботи місцевих комунальних служб. «Якщо спробувати внести платежі через який-небудь комерційний банк, у місцевих чиновників починається паніка, - розповідає Інна. - Щоб цього уникнути, краще платити тільки в Ощадбанку і тільки за місцем проживання, що для людини, яка працює в столиці, зовсім незручно. Особисто я для себе вирішила вносити платежі заздалегідь, так, принаймні, можна заощадити час».
Місце під сонцем
Досвідчені переселенці попереджають: переїжджаючи з мегаполісу в передмістя, потрібно морально і технічно підготуватися до несподіваних відключень електроенергії. «Якщо в місті знеструмлення трьох-чотирьох вулиць - скандал, то в передмісті - звичайна справа, тому, вибираючи об'єкт житлової приміської нерухомості, краще заздалегідь подумати про те, якими альтернативними джерелами енергії ви будете користуватися, - радить Світлана Шапіро. - Я, наприклад, з радістю спорудила б на своїй ділянці вітряк, але не змогла - площа замала. Довелося вибирати між генератором і акумуляторною батареєю». Ясно, що установка генератора спричинить за собою подорожчання «проекту переселення», проте з цим доведеться змиритися.
У будь-якому випадку при переміщенні з міської квартири в приватний будинок в передмістя буде досить багато непередбачених витрат. І тут вже не важливо, чи будуєте ви будинок або купуєте введений в експлуатацію. До речі, за словами Світлани, вибір другого варіанту аж ніяк не завжди означає економію часу і грошей. Після покупки об'єкта, побудованого на продаж, виявляється така кількість вад, що часом набагато вигідніше реалізовувати проект з нуля. «Якщо все-таки вирішили купувати «коробку», введену в експлуатацію, на її огляд бажано запросити інженера, - радить господиня будинку. - У моєму випадку недоліків, знайдених фахівцем при передпродажному огляді, виявилося досить, щоб знизити ціну на $ 25 тис. П'ять років тому це була значна сума. Втім, ми все-таки багато упустили. Наприклад, труби не були належним чином утеплені, і взимку через це сталася аварія. Усуваючи її наслідки, я встигла не раз згадати своїх продавців незлим тихим словом. Були й інші післяпродажні проблеми». Світлана Шапіро зізналася в тому, що загальний бюджет ремонтних робіт та благоустрою прилеглої території виявився приблизно вдвічі більший за той, на який вона розраховувала, купуючи будинок.
Киянам, які переїхали в передмістя, доводиться триматися разом. Сергій Петренко, web-дизайнер великого рекламного холдингу, вирішив уникнути клопоту, пов'язаного з утриманням приватного будинку, тому переїжджати зібрався в багатоквартирний будинок. «Тільки багатоповерхівка на Борщагівці і наш елітний чотириповерховий будинок в Ірпені з власним двориком, по суті розташований в сосновому ліску, - це дві великі різниці. Міський комфорт, курортна тиша і спокій - що ще потрібно для щастя!» - пояснює свій вибір Сергій.
Тільки початок
Ще одна обставина, на яку неодмінно потрібно звернути увагу, - місцезнаходження найближчої лікарні. Це часом навіть важливіше, ніж наявність поблизу дитячого садка, школи, відділення банку або якихось торгових точок.
Якщо мова йде не про приватний будинок, а про квартиру, важливою перевагою може стати наявність добре організованої житлової спільноти. На турботу місцевого муніципалітету в передмісті розраховувати, як правило, не доводиться, а проблеми, що виникають у мешканців багатоквартирного будинку, простіше вирішувати разом. Наприклад, в тій спільноті, членом якої є Інна Гадзинська, існує практика закупівлі газу безпосередньо у постачальника (однієї з дочірніх компаній НАК «Нафтогаз України»). Таким чином, мешканцям вдалося відчутно знизити для себе плату за газ. Крім того, вони привели в порядок двір, найняли охорону і відсудили у забудовника право використання горищ і підвалів. «Киянам в передмісті доводиться триматися разом, особливо тим, хто селиться в новобудовах, а таких більшість», - підкреслює Інна. Ясно, що в цілому житло в передмістях набагато доступніше, ніж в мегаполісах. Проте якщо мова йде про новий, добре облаштований будинок, з місцями для паркування і дитячим майданчиком, на дешевизну розраховувати не доводиться. Там, де є додаткові переваги, вартість квартир, звичайно, буде вищою. Теоретично в цілях економії від подібних «бонусів» можна і відмовитися. «Але це означає, що з часом мешканцям доведеться самостійно займатися благоустроєм прилеглої території, організацією тієї ж парковки і т. д. Ось, скажімо, немає дитячого майданчика. Рано чи пізно вона знадобиться і за неї доведеться платити. Різниця тільки в тому, чи робити це відразу разом з покупкою квартири або пізніше, але вже самостійно збираючи гроші і знаходячи підрядників», - говорить директор агентства нерухомості Наталія Братко.
Невисокий, у порівнянні з мегаполісами, рівень розвитку приміської інфраструктури та поведінку провінційного муніципалітету, яку важко зрозуміти, поки що стримують розвиток тренду переселення в міста-супутники в нашій країні. Проте керівник департаменту перспективних досліджень Realty Worldwide Неллі Гуттер переконана в тому, що в доступному для огляду майбутньому Україну чекає масове переміщення середнього класу в передмістя. За її прогнозами, приміський бум повинен співпасти з початком нового періоду економічного зростання. Експерт впевнена, що це неминуче. У великих містах уже зараз занадто тісно. Як тільки середній клас «встане на ноги», актуалізується відкладений попит на поліпшення житлових умов. Реалізувати його в мегаполісі буде вкрай проблематично. Їхати далеко теж ніхто не стане. У пошуках золотої середини дуже багато звернуть увагу на житлову нерухомість в передмістях. Проблема інфраструктури, зрозуміло, не зникне. Однак чим вище буде попит, тим більше знайдеться інвесторів, готових вкладати гроші в розвиток і вдосконалення інфраструктури міст-супутників.